Материалы для штукатурки, смеси, составляющие. - ГАЗОБЕТОН УКРАЇНИ

ГАЗОБЕТОН УКРАИНЫ

ТОВ АВТОБУДПОСТАЧ
ГАЗОБЕТОН УКРАИНЫ
ТОВ АВТОБУДПОСТАЧ
+38 (096) 579-33-99
+38 (095) 579-33-99
+38 (093) 579-33-99
Перейти к контенту

Главное меню:

Материалы для штукатурки, смеси, составляющие.

Матеріали для штукатурки

Для штукатурки внутрінніх поверхонь будівель приміняють розчини,  в складі яких є в
'яжущі матерыали і наповнювачі. До основних в'яжущих відноситься вапно, цемент, гіпс та глина; до наповнювачів - пісок, шлак, пемза.
В залежності від вяжущого, входящоху до складу розчину, штукатурні розчини бувають вапняні, цементні, гіпсові, глиняні та змішані. Нижче ми приводимо короткі відомості про основні в'язущі і заповнювачі, які рекомендовані для приготування штукатурних розчинів.
Будівельне вапно буває  повітряне та гідравлічне.  Для штукатурних робіт  в приміщенні квартири використовується повітряне вапно, яки твердіє тільки на повітрі. По своїм наружним властивостям вапно ділиться на комове та порошкоподібне, а останнє на молоте (кипелка) і гідратне (пушонка). Комове вапно виглядає як куски каміння сіруватого кольору, молоте - тонкий сіруватий порошок. Будівельне повітряне негашене вапно (комове, молоте) ділиться на три сорти.
Вапно потребує гасіння, для чого його необхідно помістити в ящик, залити водою та добре перемішати. Поглинаючи воду, воно починає шипіти та виокремлювати пар, перетворюючись таким чином в вапняне молоко. Після випаровування води вапно здобуває стан тіста.
В процессі гашення ваняне молоко необхідно проціджувати скрізь сито з ячейками не більш 2х2 мм.
Велику кількість вапна гасять у спеціальній ямі глубиною 1.5 - 2 м, обшитою дошками, де поміщається біля однієї тони вапна. Над ямою установлюють дерев'яний ящик розміром 1.5 х 2 х 0.5 м. В днищі ящика роблять віконце з засувкою, на яке з внутрінньої сторони прикріплюєтся сітка з маленькими вічками. Вапно поміщають в ящик при закритому засуві і заливають водою до половини засипаного шару. Коли появляються водяні пари та руйнуються куски вапна, його добре перемішують. Після чого, получене тісто розбавляють водою та знову перемішують і доводять до однорідної вапняної молочної масси. Потім відкривають засув та зливають молочко в яму через отвір з сіткою. Щоб розчин був якісним, використовувати вапняний розчин можливо тільки після трьохтижневої витримки.
Цементи - самі розповсюдженні в'яжущі для штукатурних розчинів, забезпечуючі найбільшу міцність штукатурки. Промисловістю випускається портланд-цемент, шлакопортландцемент, пуццолановий портландцемент та його різновиди.
Портландцемент - основний і найбільш розповсюдженний гідравлічний в'язущий матеріал. По зовнішньому виду - це тонкопомелений порошок різних відтінків. Основний колір портландцементу,- сірувато-зелений. Білий портланд-цементвикористовують для декоративних штукатурок.
Гіпс - білий порошок, що бистро схоплюється при розчині з водою і який отримуємо шляхом термічної обробки і помолу природного гіпсового каміння.
Глина - природний вяжущий матеріал, зерновий склад якого досить різноманітний. В природі найбільш розповсюдженна глина, яка містить різні домішки - кварцевий та поліовошпатний пісок, оксиди заліза та марганцю, органічні речовини і тощо, які додають глині різновидний окрас. Постійні домішки глини краще всього удаляти, розбавивши її рідкогостану проціджуючи через сито. Псля відстоювання глина годиться до використанняю. <a href=http://www.gazoblok.net.ua/>ассортимент газоблока</a>
Для утворення міцного камню на основі вяжущих в розчин добавляють наповнювачі - пісок, щебінь, гравій.
Пісок буває річковим, гірським, яружним та морським. Розміри його зернят коливаються від 0,15 до 5 мм в діаметрі. Пісок може вміщувати домішки полоподібних і глинистих часток, а також уламки гірських порід. Тому забрудненні піски перед використанням потрібно просіювати, а інколи і промити. Слід також зауважити, що в піску для розчинів присутність  зерен гравію розміром від 5 до 10 мм допускається в вельми обмеженій кількості.
Щебінь из природнього камню, утворенний методом подрібнення гірських порід, по крупності зерен підрозділяється на фракції: 5-10, 10-20, 20-40, и 40-70 мм. В залежності від межі міцності при стисканні вихідної горної породи в насиченому водою стані щебінь розрізняється також за марками - от 200 до 1200.
Щебінь також буває шлаковий, з цегляного чи керамічного бою. При використанні для декотаритивних штукатурок його необхідно ретельно просіяти через крупне сито.
Для оздоблювальних робіт більш переважні кольорові кришки, отримані дробленням мрамору, граніта, вапняка.
Гравій  представляє собою рихлу породу з незцементованих округлих обломків гірських порід розміром 5-7 мм, підрозділяється на марки аналогічно щебню зі звичайног камню.
Пемза - легка пориста порода світло-сірого кольору, яка містить 80% повітряних спор. Представляє собою вулканічне скло, утворене при швидкому охолодженні лави на відкритому повітрі. Пемза використовується замість щебня при віготовленні легких бетонів.
Вулканічні шлаки - це викунута з вулканів базальтова лава, яка швидко охолодилась на повітрі. Вони являють собою сильно пористу, ноздрювато-уламкову породу всіх відтінків червоного та чорного кольорів. Розміри обломків сягають 20-30 см та більше. Вікористовується замість щебня при виготовленні легких бетонів.
Слюда використовується в невеликих кількостях для добавки в декоративні штукатурки. ЇЇ додають у ті розчини, в яких наповнювачі не дають кришталевого блиску. Замість слюди інколи додають бите скло розмиром 1-6 мм.

Пігменти (сухі краски) застосовують для отримання кольорових розчинів. Для цих цілейпідбирають тільки лужно- та світлостійкі пігменти з чудовою фарбувальную здібністю. До таких пігментів відноситься: охра, яка дає колір від світло-жовтого до коричневого; умбра натуральна - коричневий с зеленоватим відтінком; умбра палена - темно-коричневий з червонуватим відтінком; сурик залізний - коричнево-червоний; мумія природня - червоний; двуокись марганцю - чорний (з коричневим відтінком); графіт - темно-сірий; оксид хрому - темно-зелений; сажа газова - чорний.
Забудовнику чи домашньому майстру в ряді обставин доводиться визначати якість придбаних матеріалів. Далеко на кожний зможе зробити це і в лабораторних умовах. Тому рекомендуємо скористатися практичними порадами спаціалістів, основаних багаторічним досвідом. Наприклад, цемент втрачає активність десь на 5% в місяць, а на протязі двух років вона може зменшитись на 40%. Якісний цемент не повинен мати признаків скомкування. Якщо якісний цемент зжати в кулаці, то він одразу "витече" між пальцями. А якщо в руці залишаються комочки з горошину та більші, це засвідчує про те, що в цементі почався процес скомкування. Такий цемент, очевидно, довгий час зберігався, і як наслідок, характерезується пониженою міцністтю.
Пісок повинен бути чистим, без домішок чорнозему, пилу та глини. Щоб визначити чистоту піска, потрібно набрати його в лодоні: хороший і чистий пісок не марає рук.
Гіпс також втрачає свою міцність в процесі довготривалого зберігання. Свіжо-виготовленний гіпс не повинем мати комки також як і цемент. Щоб відрізнити гіпс від крейди, порошок потрібно потерти в руках: крейда буде казатись мягкою, а гіпс зернистим. Другий, довший спосіб: з порошка, замоченого водою, скачують кульку та витримують приблизно 10 хвилин. Кулька с гіпсу швидко затвердіє.
Для визначення якості вапна замішують невелику кількість розчину, складеного з однієї частини по вазі вапняного тіста, трьох часток піска та води.  Потім на цьому розчині викладують стовбчик  з восьми керамічних повнотілих цеглин, укладуючи їх один на один. Через вісім годин стовчик обережно піднімають за верхню цеглину: якщо він не руйнується, означає що вапно пригодне для роботи.

- в начало -

Назад к содержимому | Назад к главному меню ??????.???????